Герб Кривого Рогу: раніше та зараз
- Єгор Гуков
- 21 квіт. 2024 р.
- Читати 2 хв
Оновлено: 14 черв. 2024 р.
Цей матеріал про герби Кривого Рогу: пояснюємо коротко історію, умови створення та елементи представлених гербів. Що означають елементи нинішнього гербу міста — у цій статті.
У Кривому Розі не було власного герба до 1972 року.
Можна виділити герб Херсонської губернії, до складу якої входив Кривий Ріг з кінця 19 ст. Він був затверджений у 1878 році.
На земських зборах 1912 року розглядався проєкт гербу містечка Кривий Ріг: на синьому полі зображена гора залізної руди, чорне кайло та шахтарський ліхтар.
По обидві сторони і вгорі — три срібних хрести. У лівій частині розташований герб Херсонської губернії. Цей варіант так і не затвердили.
У часи СРСР Кривий Ріг мав неофіційно затверджений герб.
Він відображав промисловість міста через елементи хімічного комбінату на блакитному тлі та шахтні копри на червоному.
Герб розробив криворізький художник і скульптор Олександр Васякін у 1972 році.
Сучасний герб
Сучасний герб міста затвердили 20 травня 1998 року. Автори: М. Дабіжа, В. Бакальцев, С. Сєднєва та В. Токар. У композицію сучасного герба входять щит, срібна козацька порохівниця та золотий дубовий трилисник з двома жолудями.
У сучасному символі зелений колір символізує плодючість криворізьких земель. Це колір достатку, надії та волі. Червоний — колір індустрії Кривого Рогу, а також це колір хоробрості, лицарства і любові.
(Окрім герба до міської символіки входять хоругва, печатка та гімн Кривого Рогу).
Золотий дубовий трилисник з двома жолудями за формою нагадує тризуб.
Символізує силу, міцність та зв’язок з минулим, адже дуб — одне з найміцніших дерев, що має глибоке коріння. Жолуді символізують родючість та багатство.
Крім того, саме з місцевості Дубової Балки, яку придбав Олександр Поль, починається історія залізорудної промисловості міста.
У центрі щита зображена срібна козацька порохівниця у формі рогу, що вказує на назву міста.
Цей символ асоціюється з легендами про походження назви міста (наприклад, про козака Івана Ждан-Рога). А також з іншою версією — мис зі злиттям річок Інгулець та Саксагань.