Едуард Дворчук: про діяльність та Кривий Ріг
- Єгор Гуков
- 7 лип. 2024 р.
- Читати 3 хв
У цьому матеріалі розповідаємо про діяльність пана Едуарда, ідею створення проєкту "Криворізька старовина" та зачепили Кривий Ріг.
Едуард Дворчук — краєзнавець, гід, керівник клубу активного відпочинку "Pedali-Sandali", організатор сплавів і походів, засновник краєзнавчого проєкту "Криворізька старовина", фотограф та відеограф.
Едуард за освітою географ, навчався в КДПУ. Він з тих людей, які отримали від освіти все, що хотіли, та працюють у цій сфері. Захоплення туризмом розпочалось
у 2006 році, ще до вступу до університету. Відео про краєзнавчу діяльність з часів студентства й донині є на ютуб-каналі Едуарда "EDKRAEVED".
«Я від народження дослідник та натураліст. Надзвичайно люблю природу. Для мене це не просто слова, а сенс життя: досліджувати природу та історію, їхній взаємозв’язок. Чим більше дізнаєшся про свій край, тим більше починаєш його любити» — Едуард.
Також Едуард грав на бас-гітарі в рок-гурті “Void Voiz”:
«Спочатку все було непогано: я встигав і музикою займатися, і в походи ходити. Але з роками почав відчувати, що туризм домінує. З музикою я вирішив закінчити, адже це серйозна діяльність, якій потрібно приділяти багато часу».
Криворізька старовина
«Коли я прийшов на перший курс, то познайомився з Володимиром Казаковим.
Тоді його географічний гурток займався дослідженнями індустріальної спадщини Кривого Рогу. Я одразу став активним учасником цих наукових досліджень і настільки захопився, що краєзнавча діяльність мене повністю поглинула.
У 2008 році мої одногрупники та інші студенти почали активно реєструватися в соцмережі “ВКонтакті”. Там виникали спільноти за інтересами. Мені було цікаво знайти щось на історично-краєзнавчу тематику, але нічого не було» — Едуард.
«Виникла ідея створити свою історичну спільноту. Назва в мене вже була. Десь у 2007 році я побачив криворізьку “Домашню газету”, в якій краєзнавець Володимир Бухтіяров вів історичну рубрику “Криворожская старина”. Люди надсилали свої старі фотографії, а він їх публікував та робив короткі описи.
Коли я побачив цю рубрику — мені сподобалася назва. Я зрозумів, що для моєї спільноти вона буде влучною. Створив групу “Криворізька старовина” в січні 2009 року. У 2015 році, коли заблокували вконтакті, ми перейшли у фейсбук».
«Дмитро Антонов — другий адміністратор “Криворізької старовини”. 15 років ми працюємо над цим проєктом. Напочатку я структурував інформацію, створював альбоми, а він допомагав наповнювати контент.
В успіх цієї ідеї я повірив одразу, адже вона виникла в інтернеті, коли ще нічого подібного не було. Ми були першими. З роками це перетворилося на народний проєкт, де криворіжці можуть ділитися історичними фотографіями та інформацією».
Ставлення до Кривого Рогу
«Фішка в тому, що наше місто надзвичайно велетенське. Я його люблю, бо воно незвичне, на відміну від інших міст України. Їх планували та будували як місця, де житимуть люди, а Кривий Ріг — абсолютно хаотичне утворення. Сукупність великої кількості сіл, рудників та промислових майданчиків. Я думаю, що 90% нашого населення не знають по-справжньому місто. У нас багато цікавих техногенних та історичних ландшафтів, тому й мені тут цікаво. Я думаю, що коли закінчиться війна, у Кривому Розі зросте попит на туризм та активний відпочинок».
Які місця у Кривому Розі любить відвідувати Едуард Дворчук
«Коли я тільки почав досліджувати місто, то мене приваблювали техногенні об’єкти: провальні воронки, відвали, кар’єри.
Але поступово погляди змінилися, тому зараз мене надихають природні ландшафти, де збереглася наша автентична степова природа. Тут я можу виділити: Сланцеві скелі, скелі МОДРу, Балку Північну Червону, долину річки Інгулець в районі Карачунівської греблі. Ще подобаються Галковка та парк “Веселі Терни” через його унікальні велетенські дуби».
«Нам потрібно зберігати свою культурно-історичну спадщину. Всі великі справи починаються з розголосу. Тому, аби сьогодні повпливати на ситуацію в місті, треба про це розповідати: публічні виступи, освітні заходи, лекції тощо» — Едуард.